Профілактика малярії. Профілактичні заходи при малярії об'єднують систему, направлену на здійснення епідеміологічного нагляду, який включає індивідуальну профілактику, масове профілактичне лікування і заходи по боротьбі з переносниками.

Важливою мірою особистої профілактики в ендемічних по малярії місцевостях є захист від нападу комарів. Для цього потрібно дотримувати наступні рекомендації під час перебування у вогнищі:

- одягатися в щільну, максимально закриту світлих тонів одяг при виході з будинку після заходу сонця;

- на відкриті ділянки тіла наносити репеленти (діаетілтолуамід або диметилфталат);

- спати в кімнаті завішеною сітками;

- перед сном обробляти приміщення інсектицидним аерозолем (піретроїди);

- за наявності великої кількості комарів спати під поло гом, обробленим інсектицидом;

Виявлення інфікованих осіб проводиться двома взаимодоповнюючими методами: пасивним, при зверненні хворих до лікувальної установи за власною ініціативою, і активним - шляхом організованого обстеження груп риски.

Свідчення до дослідження крові на малярію:

- особи, що температурять, і пред'являючі скарги на нездужання і озноб, що проживають або прибулі з ендемічних районів;

- особи, що температурять, з невстановленим діагнозом протягом 5 днів, в епідсезон малярії - в перших 2 дні;

- при захворюваннях з підйомами температури, що продовжуються, не дивлячись на лікування, що проводиться відповідно до встановленого діагнозу;

- українські та іноземні громадяни, прибулі з країн Африки, Азії, Південної і Центральної Америки протягом трьох років після приїзду до України, - за клінічними свідченнями;

- громадяни із збільшеною печінкою і селезінкою,  анемією неясної етіології.

До груп підвищеної риски відносяться студенти, туристи, комерсанти, а також біженці, сезонні робітники, бродячі цигани, демобілізовують з ендемічних по малярії місцевостей.

У всіх осіб, підозрілих на малярію, збирають анамнез, беруть товсту краплю і мазок крові (по 2 препарати), доставляють в лабораторію для дослідження їх того ж дня.

У хворих з явними клініко-епідеміологічними свідченнями на малярію, не дивлячись на перший негативний аналіз, забір крові і її дослідження проводиться 4-6 раз на добу протягом 2-3 днів.

Лікування виявлених хворих або паразитоносіїв проводиться в стаціонарі. Повторні дослідження крові проводять на 4-й день лікування і перед випискою із стаціонару.

Що перехворіли беруть на диспансерний облік на три роки і обстежують на малярію при будь-якому підвищенні температури.  Важливе значення в системі епіднадзора за малярією має проведення протівокомарних заходів, направлених на придушення подальшої передачі інфекції. Ці заходи грунтуються на результатах ентомологичеських спостережень фахівцями санепідемстанцій. До таких заходів відносяться: облік чисельності переносників, визначення сезону ефективної заражуваності комарів і сезону передачі встановлення місць виплода комарів і ін.

Боротьба з переносником передбачає знищення тих, що існують і запобігання утворенню нових анофелогенних водоймищ, а також знищення окрилених комарів і їх личинок. Важливе значення мають санітарно-гідротехнічні заходи, такі як осушення водоймищ, нагляд за санітарним станом вододжерел і ін.  Дая боротьби з окриленими комарами проводиться обробка житлових і нежитлових приміщень інсектицидами тривалої залишкової дії, а також використання інсектицидних аерозольних балонів.