Права дитини в Україні.

Витяг із нормативно – правових документів.

29 вересня 1991 року Україна приєдналась до Конвенції про права дитини, ратифікувала її та підписала Факультативний протокол до Міжнародного пакту про громадянські та політичні права. З цього часу Конвенція про права дитини є частиною національного законодавства України.

Дитиною вважається людина віком до 18 років, якщо за законом, застосовуваним до даної особи, вона не досягає повноліття раніше. У світі живе понад 1 мільярд підлітків у віці 10 - 18 років, що складає понад 1/5 всього населення Землі.

Усі діти є рівними у своїх правах.                                                                         

Усі діти, незалежно від походження, кольору шкіри, національності та статків батьків є рівними у своїх правах.

Кожна дитина має право на любов і піклування.                                      

Інтереси дітей повинні забезпечуватися першочергово як  державою, так і   батьками, й узагалі, усіми дорослими.

Кожна дитина має невід’ємне право на життя.                                                

Життя кожної дитини є найціннішим не лише для батьків. Життя людини є найвищою цінністю, що належить їй від природи і на яку вона має право, невід'ємне, незалежне, та природне.

«Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов’язок держави – захищати права людини» (Ст. 27 Конституції України). Ніхто не може позбавляти людину життя, це є неприпустимим для держави, її органів, різних політичних сил. Закони мають обмежувати владу держави над особою. Кожна держава повинна забезпечувати виживання та здоровий розвиток дітей.

Кожна дитина має право на захист від викрадення та продажу. Держава повинна докладати усіх зусиль для запобігання викраденню дітей, торгівлі дітьми та їх контрабанді.

Кожна дитина має право на власну думку.                                                  

Кожна дитина може вільно висловлювати власну думку та погляди, причому цим поглядам повинна приділятись увага при вирішенні будь-яких питань, що стосуються цієї дитини. Дитина має право зустрічатися з іншими людьми, вступати до асоціацій, об’єднань або ж створювати їх.

Кожна дитина має право .на особисте життя.                                               

Діти мають право на захист від втручання в їхнє особисте, сімейне життя. Конституція України визначає: «Кожній особі гарантується таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної кореспонденції». Це означає, що органи держави, посадові та службові особи не мають права на ознайомлення із приватною інформацією, що передається за допомогою засобів зв'язку, та на її розголошення. Держава гарантує недоторканість всіх видів кореспонденції громадян і телефонних розмов, які не повинні прослуховуватись.

Кожна дитина має право на інформацію.                                                 

Держава забезпечує доступ  дітей  до всебічної інформації та запобігає розповсюдженню та впливу шкідливої для дитини інформації.

Діти не повинні стати жертвами насильства.                                            

Держава захищає дітей від брутального поводження з боку батьків або інших осіб. Жодна дитина не може бути піддана катуванню, знущанню, незаконному арешту або позбавленню волі. Конституція та інше законодавство України забезпечують право дитини на захист від насильства.

Особлива увага до дітей-сиріт.                                                                      

Держава повинна забезпечувати захист дитини, яка позбавлена сім'ї, надаючи відповідну альтернативу сімейному піклуванню. Держави – підписанти Конвенції ООН про права, визнають право дитини, яка передана компетентними органами на піклування з метою догляду, захисту, фізичного чи психічного лікування, на періодичну оцінку лікування і всіх інших умов піклування.

Особлива турбота – дітям-інвалідам!                                                          

Кожна дитина-інвалід має право на особливий догляд, освіту та підготовку для повноцінного, гідного життя в умовах, які забезпечують їй максимальну самостійність та соціальну інтеграцію.

Кожна дитина має право на медичну допомогу.

Держава повинна надавати первинну медико-санітарну допомогу, проводити профілактику хвороб.                                                                                      

Конституція України (ст. 49) гарантує  кожному  право на охорону здоров’я, медичну допомогу та медичне страхування. Важливою гарантією можливості  отримання кожним  медичної  допомоги  є проголошена  в  Конституції  неприпустимість скорочення  існуючої мережі державних та комунальних медичних закладів.

Ці заходи вживаються для того, щоб кожна дитина не була позбавлена доступу до ефективної охорони здоров’я.

Кожна дитина має право на освіту і обов’язок держави полягає в тому щоб  забезпечити  дитині  безкоштовну обов’язкову початкову освіту , заохотити  до середньої освіти, доступної для кожної дитини. Найважливіші гарантії освіти закріплено в Конституції України та Законі України «Про освіту». Конституція України проголосила доступність освіти та безоплатність її отримання в державних і комунальних закладах. Закріплено також відкритий характер освіти, тобто кожному забезпечено можливість вступу до різних навчальних закладів, доступу до різних форм отримання освіти.

Кожна дитина має право на розвиток талантів та на національну самобутність. Діти мають право користуватися своєю національною культурою, рідною мовою та сповідувати свою релігію.

Кожна дитина має право на відпочинок, дозвілля та участь у культурному й творчому житті. А ще діти мають одне особливе право – право на гру, адже, граючись, вони пізнають світ, розвиваються й готуються до дорослого життя.

Жодна дитина не повинна залучатися до примусової  праці.

Закон, дозволяючи брати на роботу неповнолітніх, водночас встановлює особливі правила їх, роботи, захищає їх інтереси, охороняє здоров’я та можливості подальшого розвитку. Конституція України забороняє використовувати працю неповнолітніх на небезпечних для них роботах.

Дітей не можна залучати до бойових дій.

Держава повинна вживати всіх можливих заходів для забезпечення того, щоб діти, які не досягли 15-річного віку, не брали прямої участі у військових діях. Жодна дитина віком до 15 років не повинна призиватися на службу до Збройних сил.

Кожна дитина має право знати свої права.

         Держава, зобов’язана якнайширше ознайомлювати як дорослих, так і дітей із правами, закріпленими у Конвенції ООН «Про права дитини».

 Кожна дитина має право на міжнародну допомогу.

Діти, які з вини дорослих  політиків чи стихійного лиха (землетрусу, повені, радіоактивне забруднення),  стали біженцями, мають право на отримання Міжнародної допомоги, яку надають міжнародні, урядові організації, а також прості люди, яким не байдужа доля дітей, які постраждали  від  стихійного  лиха  чи  воєн.