Головна » 2017 » Январь » 26 » ОБЕРЕЖНО СКАЗ !!!!!!!!!
11:12
ОБЕРЕЖНО СКАЗ !!!!!!!!!

Профілактика захворювання на сказ

Сказ належить до інфекційних природно - вогнищевих зооантропонозних захворювань вірусної етіології, із рановим механізмом передачі інфекції, ураженням центральної нервової системи.

Захворювання поширене на усіх континентах. Не існує території, яка вільна від сказу взагалі.

      Епідемічна обстановка зі сказу у Дніпровському районі міста Києва також є напруженою.

      У 2016 р. зареєстрований випадок смерті від сказу мешканки Дніпровського району. Громадянка була покусана власним собакою.

      У січні 2017 року зареєстровано випадок захворювання на сказ у кішки, яка утримувалась за адресою: місто Київ, Дніпровський район, вул. Курнатовського,126.

      Згідно рішення Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при КМДА від 13.01.2017 р. запроваджені карантинні обмеження щодо сказу на території Дніпровського району міста Києва, окресленої вулицями С.Стальського, Братиславською, Миропільською, пр. А. Навої на термін 60 днів після останнього виявлення захворювання на сказ у зоні карантинних обмежень. 

      Враховуючи те, що вся територія країни є неблагополучною щодо сказу, сезонні ризики епізоотій серед вовків, лисиць, труднощі щодо регулювання чисельності безпритульних тварин у населених пунктах і диких тварин у мисливських та лісових угіддях, випадки відмови окремих осіб від призначеного курсу щеплень або самовільне його припинення, епідпрогноз щодо захворюваності людей на сказ на 2017 р. залишається несприятливим.

      Збудник сказу - вірус, який живе і розмножується лише у живому організмі, - в головному і спинному мозку. Велика кількість його накопичується у слинних залозах.

     Джерелами сказу є дикі тварини, головним чином із сімейства собачих (вовки, лисиці, шакали), а також кажани. Небезпека цих тварин обумовлена наявністю в їх слині великої концентрації вірусу (у вовків - у 90 - 100%, лисиць - у 80 - 90%, собак і кішок - у 50%).

     Сказ - ранова інфекція, при якій зараження найчастіше відбувається при укусі.                           У повсякденному житті можуть мати місце випадки зараження при послинені пошкоджених  шкірних  покривів і слизових оболонок людини хворими на сказ тваринами, при розробці туш тварин, контакті із забрудненою слиною шкірою.

      Хворі на сказ тварини виділяють вірус із слиною вже в останні дні інкубаційного періоду - за 7 - 10 днів до появи клінічних проявів і впродовж усього періоду хвороби.

      Тяжкість клінічних проявів залежить від багатьох чинників: місця проникнення вірусу в організм, його вірулентності та дози, стану організму людини або тварини.

      Вірогідність зараження при укусах хворими собаками становить 14%, лисицями - до 30%, вовками - 70%.

    Тривалість інкубаційного періоду залежить від локалізації укусу (обличчя, шия, нижні або верхні кінцівки, тулуб). У людини інкубаційний період може тривати в середньому 30 - 90 днів, найкоротший - 7 днів. 

Враховуючи те, що вірус у слині з'являється за 7 - 10 днів до появи клінічних симптомів, спостереження за тваринами, що нанесли укуси людям, проводиться у 10-денний термін.

     Категорично забороняється знімати шкури із тварин, підозрілих на захворювання, і полеглих. Шкури спалюють або закопують на глибину до 2 метрів.

Прояви сказу у тварин: що повинно насторожувати?

     У хворих на сказ тварин вірус починає виділятися зі слиною за 3 - 5 днів до появи клінічних ознак сказу і виділяється протягом усього захворювання. Це дуже важливо, тому в момент контакту із твариною вона може бути ще зовні здоровою, але вже заразною. Крім того, можливі атипові форми, при яких збудження і гідрофобія слабо виражені або відсутні, тобто сказ може протікати в стертій або навіть безсимптомній формі.

       Повинні насторожувати незвичайні зміни поведінки тварини. Мирна, ласкава кішечка починає проявляти незрозумілу агресію, стає злою. Вночі вона накидається на господаря або підіймається на висоту (шафа) і кидається зверху на людину. У той же час дикі тварини, навпаки, проявляють нез'ясовну дружелюбність. Наприклад, скажена лисиця втрачає властиву їй обережність і сміливо підходить до людини.
       Необхідно пам'ятати, що тварин, які нанесли укуси, необхідно ізолювати і проводити за ними 10-денний ветеринарний нагляд.

      Головним завданням лікувально-профілактичної служби є надання якісної антирабічної допомоги постраждалим від укусів тваринами.

      Постраждалі від укусів, ослинення та подряпані бродячими, домашніми або дикими тваринами, повинні негайно звернутися за медичною допомогою в травматологічні пункти або хірургічні кабінети закладів охорони здоров`я  для отримання невідкладної допомоги і вирішення питання про проведення лікувально-профілактичної імунізації.

       При можливості, необхідно самостійно промити рану значною кількістю мильної води, краї рани змазати 70 - градусним спиртом або 5% розчином йоду, накласти асептичну суху пов’язку і звернутися до лікаря.

      Для лікувально-профілактичної імунізації застосовується антирабічна вакцина та імуноглобулін, які використовуються у відповідності до діючих директивних документів.

      У Дніпровському районі міста Києва функціонують 2 антитирабічних кабінети за адресами:

вул. Митрополита Андрея Шептицького, 5; тел. 517 – 73 – 63; 
вул. Петра Запорожця, 26; тел. 512 – 30 – 68.

Додаткова інформація у районного позаштатного фахівця  - рабіолога                                   Філонової Лариси Григорівни, тел. 550 – 96 – 79.

    

 

Районний позаштатний інфекціоніст                                 А.П. Мітлошук.

Центр здоров’я Дніпровського району міста Києва.

Переглядів: 858 | Додав: Lentochkaa | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar